Постать та творча спадщина видатного польського поета-романтика, драматурга та філософа Юліуша Словацького шановані та улюблені не лише в усьому світі та в Польщі, а й на його батьківщині – тут, в Україні. У Кшеменці активно працює Музей Словацького, який досі зберігається у старому будинку родини Словацьких; місцеві поляки доглядають за могилою його матері; а в католицькому костелі Святого Станіслава, єпископа і мученика, дивом пережив бурхливі часи гноблення пам'ятник Юліушу Словацькому, створений Вацлавом Шимановським та встановлений у 1909 році на честь сторіччя з дня народження поета.
На честь Словацького названі вулиці у Львові, Станіславові, Тернополі, Дніпрі, Рівному, Луцьку, Копиченці, Барі, Дрогобичі та інших містах і містечках. На його честь названі школи та гімназії, бібліотеки та польські товариства…
У столиці України, Києві, також є святе місце, присвячене польському поету. Це чудовий пам'ятник роботи відомого польського скульптора Станіслава Радванського, який урочисто відкрився 20 вересня 2012 року в самому центрі міста, поруч з історичним костелом Святого Миколая на вулиці В. Васильковської, 75.
З моменту його відкриття і донині пам'ятником опікується Київське національно-культурне товариство поляків «Згода».
Це започаткувало незвичайну для великого міста форму заходу просто неба поетичного характеру: щорічні «Зустрічі з поезією Юліуша Словацького», які традиційно відбуваються 4 вересня у день народження поета. Мета заходу — ознайомити та популяризувати творчий доробок поета-романтика, привернути увагу до існування цього прекрасного пам'ятника в центрі міста, а також через поезію зміцнити почуття патріотизму серед поляків Києва та Київської області – представників численних польських громад під девізом: «Поезія об'єднує!».
Цього року, 4 вересня, урочистості з нагоди 207-ї річниці з дня народження поета розпочалися святковою літургією у церкві Святого Миколая. Після цього біля пам'ятника поету зібрався великий натовп шанувальників.
Церемонію відкрила організаторка зустрічі, президент КНКСП «Згода» (Конкорд) за заслуги перед польською та українською культурою Вікторія Радік, яка у своїй промові тепло привітала присутніх та наголосила на важливості зустрічей поляків з України безпосередньо біля словацького пам’ятника, символічного місця для польської культури, місця, яке об’єднує поляків у особливо важливі для них дні, за прикладом української традиції збиратися біля пам’ятника Тарасу Шевченку.
Після спільного урочистого покладання квітів директор Польського інституту в Києві пані Єва Фігель звернулася до учасників із теплими словами про Поета та його творчість, а також декламацією улюблених віршів.
Парафіяльний настоятель церкви Святого Миколая, отець Анджей Рак, за сприяння отця Аркадіуша Охляка, провів спільну молитву та благословив присутніх. Особлива подяка духовенству за надані мікрофон та магнітофон, що дозволило належним чином посилити промови.
У мистецькій частині виступили експерти з цієї теми, люди, які багато років займаються культивуванням польськості, а також аматори, молодь, яка нещодавно долучилася до руху польської діаспори.
Член Спілки письменників України, чудовий організатор українсько-польського поетичного висвітлення на Українському радіо, видатний діяч польської культури, перекладач і поет Станіслав Шевченко декламував власні вірші про Словацького. Піаністка та викладачка Гелена Арендаревська, окрім свого прекрасного декламування, вразила присутніх, показавши старі сімейні документи, пов’язані з Юліушем: атестати її матері Зофії Бодзінської про повну загальну середню освіту з Польської школи імені Юліуша Словацького у Стрию 1937 року та конверти 1956 року з сімейним листуванням, надісланим на вулицю Юліуша Словацького у Львові.
Вчителі польської мови та їхні учні також прибули з букетами осінніх квітів. Серед них парафіяни церкви Святого Миколая на чолі з вчителем Олегом Крисіним продемонстрували добре володіння мовою. З особливим ентузіазмом виступали постійні учасники Зустрічей Ванда Павлова та Міхал Пєтухов.
Як завжди, у заході взяли участь польсько-українські родини: викладач польської мови та відомий польський громадський діяч Стефан Вєлох з дружиною та цілою низкою його учнів, які вразили своєю вільною мовою та чудовою вимовою. Валентина Петручик з сином Романом, а також Василь Гвоздовський з дружиною Світланою також були на висоті.
Слова вдячності слід висловити родині Рачинських: Ростиславу, Тетяні та їхньому синові Євгеніюшу, які не лише красномовно декламували вірші, а й напередодні церемонії освіжили постамент, прибрали прилеглу площу, накрили пам'ятник шаллю польських національних кольорів, а потім несли почесну варту з польськими прапорами. Польське слово, вірші Словацького, лунали по всій вулиці. Перехожі з цікавістю сповільнювали рух, а водії автомобілів весело сигналили, побачивши польський прапор.
Антоній Стефанович, президент Спілки поляків України, тепло подякував учасникам та організаторам зустрічі, вручивши їм пам’ятний подарунок «Laurki – Podziałowania» (Дякую). Зустріч завершилася урочистим співом «Rota».
Вікторія РАДІК
DK
