Консультації з громадськими об’єднаннями польської національної меншини при Міністерстві освіти і науки України, 16 лютого 2018 року.
щодо проекту статті про мову навчання у середніх школах.
У зустрічі взяли участь такі представники громадських об’єднань польської національної меншини:
– Адам Хлопек, голова Спілки вчителів полоністики України,
– Луція Ковальська, директор ЗОШ № 24 ім. М. Конопницької м. Львова,
– Віра Шершнєва, представниця Асоціації викладачів полоністики України,
– Олена Хоменко, віце-президентка Спілки поляків України,
– Наталія Шумлянська, віце-президентка Спілки поляків України,
– Надія Сушніцька, представниця Федерації польських організацій в Україні.
Зустрічі в Міністерстві передувала зустріч у київському офісі Ради Європи 2 лютого 2018 року, на якій польську громаду представляли Олена Хоменко та Олександр Длугош. Під час зустрічі обговорювався новий проект «Посилення захисту національних меншин в Україні», який буде реалізовано в рамках спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи «Партнерство заради належного врядування». Під час зустрічі з делегацією Ради Європи представники національних громад обговорили питання імплементації статті 7 «Мова навчання» Закону України «Про освіту», включеної до Дорожньої карти Міністерства освіти і науки України. Делегація заявила, що цей проект створено для посилення організаційної спроможності різних установ, що діють у рамках Рамкової конвенції про захист національних меншин (Рамкова конвенція ратифікована Законом України № 703/97-ВР від 9 грудня 1997 року).
16 лютого 2018 року в Міністерстві освіти і науки України відбулося засідання робочої групи Міністерства освіти і науки України з представниками польських національних меншин. На жаль, до обговорення було заплановано лише одну статтю проекту закону України «Про загальну середню освіту». Текст проекту закону включено до Дорожньої карти Міністерства освіти і науки України.
Без повного тексту законопроекту «Про загальну середню освіту» важко зробити відповідні висновки. Пояснення до зазначеної статті відсутнє, а також незрозуміло, які пункти статті є новими, а які скопійовані з чинного закону, оскільки до зазначеного законопроекту не підготовлено порівняльної таблиці. Обґрунтування запропонованих змін відсутнє.
Незрозуміло, як буде сформульована термінологія в проекті закону, оскільки ми знаємо, що розкриття терміну «позашкільні навчальні заклади» в усіх чинних освітніх нормативних актах формулюється по-різному та залишає великий простір для фантазії місцевих чиновників освіти. Незважаючи на те, що відповідно до Конституції України (стаття 53) та Закону України «Про освіту», розділу 1, статті 7, «особам, які належать до національних меншин України... гарантується право вивчати мову відповідних національних меншин... у тому числі через національно-культурні об’єднання», закон не передбачає механізму реалізації цього положення.
Під час обговорення законопроекту заступниця голови СПУ Олена Хоменко порушила питання якості звіту про виконання Європейської хартії регіональних або меншинних мов. Незважаючи на те, що Міністерство освіти і науки України отримало фінансування з державного бюджету України на виконання Європейської хартії регіональних або меншинних мов (загалом 28 900 000 гривень за 2011–2013 роки), Третій періодичний звіт України не містить жодної інформації про стан польської мови в Києві та Київській області, яка є четвертим за величиною регіоном України за кількістю поляків. Підготовку Третього періодичного звіту Міністерства освіти і науки контролював заступник міністра П.Б. Поланський.
Загалом, з моменту ратифікації Хартії та набрання нею чинності в Україні, правила, що регулюють використання мов, залишилися практично незмінними. Тому немає підстав стверджувати, що Україна зробила будь-яку спробу імплементувати положення Хартії у внутрішнє законодавство.
У національному законодавстві немає жодного правового акту, який би визначав повноваження місцевих органів влади щодо визнання мов загальновживаними на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, що перешкоджає будь-яким ефективним діям у сфері застосування Хартії.
Тому, навіть після прийняття Хартії, найбільший внесок у підтримку та розвиток регіональних та меншинних мов роблять неурядові організації та національні асоціації за рахунок благодійників.
Також Олена Хоменко обговорила типове положення про Культурно-освітній центр національних меншин України, яке було прийнято у 2004 році замість положення про недільну школу національних меншин. Згідно з положенням, такий центр визначається як позашкільний навчальний заклад, хоча Закон Народних Комісарів України No 433 від 5 червня 2001 року (стаття 12) до видів позашкільних навчальних закладів відносить «Освітньо-культурний центр національних меншин».
