«Тут ми також найкраще розуміємо великий обов’язок зберігати цю болісну пам’ять і передавати її майбутнім поколінням, щоб вона служила тканиною національної спільноти як для поляків, так і для українців», – додав президент. «Тихий крик жертв, похованих тут, – це зобов’язання для всіх нас, щоб наші народи вічно насолоджувалися свободою, суверенітетом, демократією та правами людини, економікою, що розвивається, та безпечними відносинами з близькими та далекими сусідами в об’єднаній Європі», – сказав президент Польщі.
«Коли я дивлюся на цю кам’яну стежку, позначену меморіальними дошками, що вшановують жертв Катині, вбитих на українській землі, я чудово розумію, що цей шлях має продовжуватися. Ми не можемо зупинитися, доки не досягнемо останніх місць поховання жертв Катинського розстрілу. Ми продовжуємо бажати, щоб кожного з героїв Катині вшанували ім’ям та прізвищем, і щоб кожна катинська родина могла запалити свічку на згадку про свою близьку людину», – сказав Коморовський.
Він додав, що «суверенна, демократична та об’єднана Польща також народилася з жертви їхніх життів, і ми були б негідними її, якби забули тих, кому ми завдячуємо своєю свободою». «Шану їхній пам’яті», – підсумував президент.
Віктор Янукович заявив, що відкриття кладовища в Биківні увійде в історію як «момент солідарності між двома народами» за тих, хто постраждав у сталінські часи. Від імені українського народу він висловив співчуття польському народу.
У своїй промові на церемонії Янукович нагадав, що менше року минуло з того часу, як він разом з Броніславом Коморовським відвідали церемонію закладання наріжного каменю меморіалу жертвам тоталітаризму в Биківні. «Сьогодні ми разом беремо участь у відкритті цього меморіалу, який було встановлено на місці поховання десятків тисяч людей, убитих радянськими репресивними силами», – сказав президент України.
Він сказав, що на цій землі знайшли вічний спокій представники різних народів. «Репресії, страти без суду та слідства, депортації — це трагічна спадщина, яку залишив після себе жахливий тоталітарний режим. Злочини, які торкнулися практично кожної родини», — сказав Янукович.
За його словами, «меморіал стане ще одним нагадуванням про трагічну історію, яку ми не маємо права забувати». «Під час сталінських репресій Україна втратила мільйони синів і дочок. У Биківні поховані українські вчені та художники, поети та письменники, засуджені сталінською трійкою як вороги нації», – нагадав український президент.
Висока ціна за свободу
Він зазначив, що «правда про поховання тисяч жертв більшовицьких репресій у Биков’янському лісі замовчувалася десятиліттями» і «лише у 1989 році під тиском громади тодішня влада визнала цей жорстокий злочин НКВС».
«Україна заплатила високу ціну за свою свободу. Нашим святим обов’язком є колективно плекати та шанувати пам’ять кожного, хто загинув під тиском жахливої сталінської машини, хто вижив у в’язницях та трудових таборах. Меморіал у Биківні – одне з місць нашої національної пам’яті», – сказав президент України.
Він наголосив, що меморіал також вшановує пам'ять польських громадян, кинутих у підвали НКВС та розстріляних навесні 1940 року. «Ці події відомі в історії як Катинська різанина, а деякі поляки, страчені в радянських в'язницях НКВС, були поховані в Биков'янському лісі, а польську частину меморіалу було встановлено на їхню пам'ять», – додав Янукович.
Він також висловив переконання, що п'ятнична церемонія «увійде в історію польсько-українських відносин як момент солідарності між обома народами, жертвами сталінізму». «Від імені українського народу висловлюю найглибші співчуття братньому польському народу», – сказав Янукович.
За словами українського президента, спільно викриваючи та засуджуючи злочини Сталіна, «ми чинимо історичну справедливість» та виконуємо свій обов’язок не лише перед загиблими, а й перед майбутніми поколіннями. «Пам’ять про ті жахливі часи терору та репресій, про мільйони невинних жертв об’єднує наші народи та змушує нас бути напоготові, щоб не допустити повторення», – сказав він.
– Наша пам’ять зміцнює наше бажання будувати разом з усім цивілізованим світом майбутнє, в якому найвищою соціальною цінністю є людина, її права та свободи, – наголосив Янукович.
«Ще раз схиляюся перед пам’яттю всіх, хто тут похований. Нехай Всемогутній Бог пам’ятає їх у Своєму царстві», – підсумував президент України.
Це вже четвертий «Катинський цвинтар»
Родичі жертв, зокрема представники Федерації катинських родин, були присутні на церемонії відкриття кладовища. Разом із президентом Польщі вони відвідали месу, яку відслужив примас Польщі, архієпископ Юзеф Ковальчик.
Проповідь виголосив Йозеф Гуздек, польовий єпископ Війська Польського. Потім духовенство освятило Польський військовий цвинтар, після чого Президент вперше подзвонив у дзвін пам'яті, розташований на цвинтарі.
Києво-Биківнянський некрополь – це четвертий «Катинський цвинтар» після цвинтарів у Катинському лісі, Медному та Харкові, відкритих у 2000 році. У Биківні поховано 3435 громадян Польщі – жертв Катинського розстрілу з так званого «українського списку», які, як і військовополонені в таборах Козельськ, Старобільськ та Осташків, були вбиті в 1940 році за наказом радянського Політбюро на чолі з Йосипом Сталіним.
Джерело: стаття – http://www.tvpparlament.pl, зфотографії – Kijowski Daily
