Передріздвяний період сповнений різдвяних посиденьок з облаточками, які завжди є чудовою можливістю разом відчути неповторну атмосферу, яку приносять Різдво та наближення Нового року.
Надзвичайно радісна, дружня та сімейна атмосфера супроводжувала різдвяну зустріч з облаточками, яка знову зібрала членів Польського товариства Бородянського району. З першої ж миті скрипалі інструментального ансамблю Польського товариства Макарова створили всім святковий настрій, непомітно забезпечивши музичне оформлення зустрічі, що складалося з випадкових композицій класичних творів.
Цьогорічним сюрпризом вечора став візит телевізійної знімальної групи одного з найпопулярніших українських каналів «Інтер». Їхні журналісти намагалися ознайомитися зі сценарієм вечора та дізнатися якомога більше про польські традиції Святвечіру. Зізнаємося, вони з певним подивом дивилися на порожні столи, не накриті скатертинами, але про це пізніше.
Найпопулярнішою особою був головний ініціатор, організатор і господар зустрічі, президент Об’єднання поляків Бородянського повіту Арсеніуш Мілевський.
Вечір вшанували своєю присутністю представники міської та районної влади, зокрема мер Бородянки Олександр Сахарук, голова районної ради Григорій Єрко та голова райдержадміністрації Олександр Янковий.
Зі столиці прибула віце-консул Консульського відділу Посольства Польщі в Україні Юстина Афек. Посольство Польщі представляли члени Головної ради на чолі з президентом Антоном Стефановичем.
Поки дорослі обмінювалися візитками та фотографувалися на пам'ять, діти щосили намагалися заслужити подарунки від Святого Миколая. І ось, якраз коли польський клас почав представляти різдвяну програму з усного слова та музики, у залі раптово з'явився Святий Миколай, який, як завжди, суворо розпитав їх про те, як пройшов минулий рік, але й подарунків для слухняних дітей він не стримав.
Водночас діти та батьки почали прикрашати ще зелену ялинку кульками та всілякими дивами й чудесами (вже тремтячи від передчуття). Як пояснили тележурналістам, «як «дерево життя», воно є християнським символом і прикрашається в день, коли ми згадуємо наших прабатьків: Адама та Єву. Воно також нагадує людям про вчення про гріхопадіння та спокуту людського роду – Бог повертає людству втрачений ним шлях до дерева життя, тобто дар безсмертя».
Потім до зали внесли білосніжні скатертини і присутні, незалежно від сану та віку, почали накривати на святковий стіл, розстеляючи під ними запашне сіно – символ вертепної вистави, вкрите сіном, на якому в бідності спочивало Божественне Дитя.
Пізніше, поки домогосподарки та персонал накривали стіл з безліччю страв, відбувся найважливіший польський звичай напередодні Різдва: спільне використання різдвяної облатки – символу злагоди та примирення. Цей жест символізує взаємну жертву один за одного та вчить нас, що навіть останнім шматком хліба слід ділитися.
Висловлювалися щирі побажання, що об’єднували близьких та зближували незнайомців, після чого президент Арсен Мілевський запросив усіх до святкового столу.
Багатий та вишуканий стіл із дванадцятьма традиційними польськими стравами на Святвечір, приготованими місцевими кулінарними майстрами.
Починалося все з червоного борщу з варениками, начиненими грибами, а потім йшли інші страви, приготовані з зерна, маку та меду, зокрема кутя, вареники з капустою та грибами, смажений короп, квасоля, макові рулетики та, звісно ж, так званий «узвар» – компот із сухофруктів.
А потім зал наповнився величним співом польських колядок, різдвяних віршів та оповідань про традиції Святвечіру.
Дехто витягував соломинки з-під скатертини. Якщо соломинка була прямою, то людина, яка її витягнула, матиме пряме, безпечне життя. Якщо соломинка була кривою, то наступного року людина матиме криве життя.
Були тости, сповнені віри та надії на краще майбутнє, що додавали сміливості у сприйнятті інших.
Слід зазначити, що вся ця велич могла бути здійснена завдяки активності та особистому внеску (зокрема фінансовому) кожного члена Спілки поляків Бородянського району та зокрема її президента, члена Головної ради Спілки Арсенюша Мілевського.
Під час приємного різдвяного застілля час, як це часто буває, пролетів несподівано швидко і гості у чудовому настрої прощалися зі своїми люб'язними господарями, дякуючи їм за зразкову організацію зустрічі та корисний урок польських обрядів.
Станіслав ПАНТЕЛУК
Інформація "ДК"
