Біля мікрофона президент ЗПУ А. Стефанович та організаторка фестивалю Олена Седик (праворуч)
За словами співробітників Музею народної архітектури та побуту України в Пирогові під Києвом, у неділю, коли гарна погода, він зазвичай приваблює в середньому майже тисячу відвідувачів, але цього дня, 24 травня, їхня кількість подвоїлася.
Більше того, погода сприяла організаторам Фестивалю польської громади Київської області в Пирогові, у цьому чудовому музеї просто неба, що займає понад 150 гектарів. Захід організувала Олена Седик, представниця польського товариства «Коралік» у Боярці, за підтримки посольства та консульства Польщі в Києві. Депутат Михайло Гаврилюк особисто допомагав в організації фестивалю. Численні гості та, перш за все, герої цього зібрання – поляки Києва та Київської області – були приємно захоплені надзвичайно урочистою атмосферою святкування.
«Взаємовідносини між Польщею та Україною були різними протягом історії співіснування, але сьогодні Польща є другом і захисником України в Європейському Союзі», – сказав у своєму вітальному слові до присутніх президент Спілки поляків України Антоній Стефанович.
Співає віце-президент ЗПУ, президент Київського національно-культурного товариства поляків «Згода» Вікторія Радік
На сцені виступали численні гості фестивалю, як професійні, так і аматорські колективи з польських організацій, які представляли польські пісні та танці.
«Поляни з-за Дніпра» – розігруючий виступ з Боярки, заслужена солістка Ірина Даць з Київської національної опери, заслужена солістка Вікторія Радік, що представляє видатну культурну спадщину України та Польщі, ансамбль «Надія» з Ніжина та колективи Товариства поляків з Білої Церкви – це дещо неповний список учасників. Пішовши зі сцени, артисти розійшлися серед пишно вбраних глядачів, створивши своєрідне конгломерат полонусів.
Перший та 24-й телеканали України також приділили пильну увагу святу. Поки тривали урочистості, організатори збирали кошти на підтримку бійців добровольчого батальйону «Золоті Ворота».
Святкування продовжилося після мистецьких виступів. Групи учасників та гостей виходили з архаїчних будівель до пізнього вечора на тлі мальовничого краєвиду місцевості, що часом нагадував сцени з полотен Тараса Шевченка. Радісний спів лунав повсюди, а люди ділилися враженнями від побаченого та почутого на радісних святкуваннях.
Сергій Лукаш
