Повернення Храму
9-10 червня 2012 року в Бердичувському монастирі босих кармелітів відбулося довгоочікуване свято: освячення відновленого верхнього храму Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. Ця визначна подія привабила тисячі вірних, які заповнили монастир та його входи.
Яблуко було настільки маленьким, що на освячення прийшло так багато людей. Поряд із пересічними паломниками молилися посол Польщі в Україні Генрик Літвін, міністр культури України Богдан Кулиняк, голова Верховної Ради України Володимир Литвин, представники Міністерства культури Польщі, група польських парламентарів, працівники польського консульства у Вінниці на чолі з генеральним консулом Кшиштофом Свідереком, мер Бердичева Василь Мазур, його перший заступник Іван Демуш, секретар міської ради Василь Толочко, а також члени польських організацій Бердичева та Житомирської області.
Громада міста вже багато років чекає на реставрацію верхньої церкви. Її реконструкція розпочалася у 1991 році та тривала довгих 20 років. За цей час
Слава Бердичівського костелу, який десятиліттями руйнували та пошкоджували комуністичні вандали, відродилася. Отці кармеліти повернулися
Вони прибули до Бердичева 21 рік тому і одразу ж розпочали наполегливу роботу після повторного відкриття Святилища. Першим прибув отець Серафін Тишко, який разом з отцями Бернардом та Амвросієм Міцкевичем організував протест, під час якого віряни вимагали повернення занедбаного храму. Вперше після 65-річної перерви Свята Меса в монастирі була відслужена 20 січня 1991 року на сходах пошкодженого верхнього костелу. Після служби отець Бернард Міцкевич попросив парафіян вишикуватися для процесії. Колона вірян вирушила до Жовтневої площі, щоб організувати демонстрацію з вимогою до місцевої влади відновити католицькі храми. Влада не дозволила вірянам підійти до міської ради. Процесія завершилася біля костелу Святої Варвари, де відбувся мітинг протесту. Католики вимагали відновлення монастиря босих кармелітів та костелу Святої Варвари, щоб вони могли молитися у своїх храмах. Демонстрація показала владі, що бердичівські католики є значною силою, яку не можна ігнорувати.
Велика заслуга на повернення релігійних предметів належить отцю Бернарду Міцкевичу. Збір звернень та скарг, підписів, планування служб та заходів – усе це тяжким тягарем лягло на його плечі. 16 липня 1991 року у верхньому храмі монастиря відбулася меса. Замок на дверях був зламаний, і люди зайшли до приміщення на службу. Потім влада знову зачинила вхід до верхнього храму, не пускаючи вірян. Але католики вперто наполягали на їх поверненні.
Місцевий житель Владислав Желіховський за наказом отця Бернарда Міцкевича стежив за тим, щоб двері до верхнього костелу завжди були відчиненими. Тому він неодноразово виламував замок. Католики вдруге зайшли до верхнього костелу 14 вересня 1991 року на свято Воздвиження Хреста Господнього, а на балконі поставили хрест. Другу месу відслужили в день канонізації отця Рафала Калиновського. Наступна служба була запланована на 24 серпня 1991 року, але 19 серпня того ж року в Москві стався державний переворот. У Бердичеві оголосили надзвичайний стан. Постало питання, чи відправляти месу 24 серпня, чи ні. Рішення було прийнято – відправляти її, незважаючи на наслідки. Дасть Бог, 22 серпня, у свято Непорочного Серця Марії, путчистів оголосили переможеними. Більше нічого не турбувало католиків. Месу відслужили. Після перевороту все стало легше. 24 серпня Україна проголосила свою незалежність. Отець Бернард попросив єпископа Яна Пурвінського освятити церкву. Ця подія відбулася 8 грудня 1991 року. Незважаючи на лютий холод, на освяченні було присутньо багато людей. Після придбання святилище було передано Босоногим кармелітам. Парафіяльним настоятелем став отець Серафін Тишко. На деякий час його замінив отець Бенедикт Крок, який протягом усіх цих років, аж донині, присвятив себе відбудові Бердичівського монастиря Босоногих кармелітів та відродженню духовного життя в нашому місті. За величезний внесок у розвиток духовної культури міста отець Бенедикт був нагороджений українським орденом «За заслуги перед Бердичевом» та орденом Президента Польщі.
9 червня 2012 року на месі повторного освячення проповідь виголосив архієпископ Пйотр Мальчук, а промову виголосили архієпископи Мечислав Мокшицький та Т. Галісон.
Віряни тепер мають можливість безстрашно молитися у цьому величному храмі, який повстав з попелу та знову прикрашає стародавній Бердичів.
Лариса Вермінська
