Географічна біполярність світу вже кілька місяців має політичний аналог. Але якщо перша стабільна, то друга перебуває в постійному русі, мандрівній. Вона блукає з країни в країну, як п'яний заєць, від паркану до паркану, тобто між мудрістю та дурістю.
Не бракує і того, і іншого, хоча гірше, коли домінує останнє. Нещодавно саме це дійшло аж до наддержави Кремль. Результати не змусили себе довго чекати. Це одразу призвело до завоювання України, що означало анексію Криму, сепаратизм, пограбування та терор з тисячами жертв.
Це здивувало західний світ, заколисало його до процвітання та його відомих політиків. Найбільше постраждала Україна та її суспільство. Відновлення збитків, разом із витратами на економічні реформи, займе багато часу та буде дуже дорогим. Одні лише підтримка та співчуття мало що допоможуть, бо одне — співчувати, а зовсім інше — жити в таких умовах.
Перед нинішнім українським урядом стоїть величезне завдання. І не лише на один термін, а на кілька. Добре, що є новий уряд на чолі з Порошенком, Яценюком і Турчиновим. Нам потрібно стояти разом з ними та відстоювати європейську Україну.
Зараз триває марафон діалогу, присвячений тому, як протидіяти злу, запобігати ескалації — одним словом, що робити, щоб вийти з цього глухого кута. І хоча марафон зустрічей, конференцій та самітів ще не закінчився, очевидно, що політикам закінчується паливо, щоб успішно досягти фінішу.
Поки що Путін лідирує, а решта йдуть за ним, ніби затамувавши подих… А отже – Обама критикує з-за океану, хоча робить це так, ніби стріляє холостими кулями.
Брюссель працює на місці, бо його спільна політика щодо Росії все ще в хаосі, але кожен працює по-своєму. Німеччина «за» і навіть «проти». НАТО зміцнює безпеку безпечного регіону, і робить це так, щоб не дратувати Росію. Решта Європи спостерігає несвідомо, радше зацікавлена в тому, щоб зупинити вторгнення африканських мігрантів. А поляки підраховують втрати через російське ембарго та сподіваються на компенсацію.
У нас макробачення без чіткого бачення. Здається, що всі рухаються у правильному напрямку, але поки що перемагає імперська політика Кремля. Погана політика!
Все, що потрібно, це щоб Росія вийшла з України. Рішення просте, як дріт чи свічка.
Миколай ОНІЩУК
(Варшава)
джерело: «Київський журнал»
