Українські та польські історики обговорюють цю тему Січневе повстання
8 лютого 2013 року у Хмельницькому відбувся круглий стіл, присвячений 150-річчю Січневого повстання (СП) 1863-1864 років. Участь у ньому взяла група з 15 істориків Хмельницької області, професори місцевих університетів, представники обласної адміністрації, духовенство, президенти польських організацій, гості з Варшави та Кракова. Організатори дискусії, Хмельницький обласний союз поляків та обласна бібліотека, назвали зустріч «Спільна боротьба української та польської нації проти царизму».
В українських та російських джерелах Січневе повстання часто зображується як боротьба групи польсько-українських бандитів проти «прогресивного» російського державного устрою в колишній Першій Речі Посполитій. Цей стереотип був підхоплений у другій половині XIX століття Російською православною церквою, яка видавала «Єпархіальні вісті», критикуючи та викриваючи царя та Суворова, які «не мали іншого вибору, коли намагалися заспокоїти варшавське передмістя Прагу». Організатори круглого столу спробували систематизувати фрагменти інформації, доступні в українських джерелах. У цій справі їм допомогли учасники. Було зібрано понад 30 документів, статей, книг та газет. Колекціонери та православні священики надали багато цікавих матеріалів, пов’язаних із Січневим повстанням.
Все почалося з виявлення чотирьох статей в університетських та інших академічних бібліотеках про «бандитів», які воювали з російською армією у 1863 році. Пізніше, завдяки газеті «Słowo Polskie», яка з вересня опублікувала значну кількість матеріалів, пов’язаних із польським визвольним рухом під час поділу Росією, інтерес до Подільського повстання значно зріс. Францішек Міцінський, президент регіонального Польського союзу, вирішив скористатися цим, приєднавшись до групи українських фахівців у пошуках. У результаті була створена ціла виставка матеріалів Польського повстання, яка була доступна всім присутнім на зустрічі, присвяченій спільній боротьбі поляків та росіян проти російських окупантів.
Під час обговорення, яке тривало понад три години, свої думки висловили як українці, так і поляки. Спочатку було зачитано листа від Кшиштофа Свідерека, Генерального консула Генерального консульства Польщі у Вінниці, в якому польський дипломат запевнив, що Польща підтримує і продовжуватиме підтримувати подібні ініціативи, спрямовані на вивчення та аналіз усіх невирішених питань у спільній польсько-українській історії. Наступні вітальні листи від голови обласної адміністрації та академіка Баженова зачитала Наталія Лопатовська, завідувачка сектору релігійних та національних меншин, асистентка академіка.
Історик Борис Кузина зачитав власну доповідь про висновки, до яких дійшли поляки та українці після повстання, а також про сільськогосподарські реформи, які царський режим був змушений запровадити, щоб запобігти поширенню хвилі визвольних рухів у менших містах Малорусі та Поділля. Директор Державного історико-культурного центру Олег Погорілець представив документи, що стосуються командування 4-го російського військового округу, дислокованого в Межибожі, яке боролося з повстанцями.
Текст «Золотої грамати» – маніфесту керівництва повстання до народу Малоруської та Литви – зачитав з газети «Słowo Polskie» православний священик, архієпископ Сегіуш Причишин, родина бабусі якого воювала в лавах повстанців Січневого повстання.
Президент Хмельницького районного Союзу поляків Францішек Міцінський розповів про нещодавній візит спільної делегації поляків з Вінниччини та Хмельницького до Саліша, де повстанський загін Едмунда Ружицького боровся проти втричі переважаючих сил ворога, та описав весь хід повстання, згадавши найважливіші події та битви того періоду.
Наприкінці бурхливої та вирішальної польсько-української зустрічі було прийнято спільні рекомендації щодо реалізації рішень. Славомір Сошинський, польський бізнесмен з Варшави, у неформальній обстановці пригостив учасників круглого столу польськими пончиками, святкуючи Жирний четвер, звернувшись до них із такими словами: «Чим більше історичної правди буде в Україні, тим більше буде демократії».
За результатами круглого столу «Спільна боротьба українського та польського народів проти царизму» у квітні-травні відбудеться наукова конференція. Деякі історики заявили про готовність написати наукові праці про Січневе повстання.
Висловлюємо подяку команді польських істориків – Рафалу Дзєнчоловському, Домініку Щенсному Костанецькому за підготовку чудової двомовної брошури та виставки «Вольні з Вольні», редакції газети «Польське слово» та порталу WiZyt.NET за надані матеріали, а також районній бібліотеці, яка надала приміщення для проведення зустрічі.
Францішек Міцінський, Єжи Войціцький
