Зустріч з польським сенатором та істориком Яном Жарином.
[Від редакції. Нагадуємо, що у 1999 році в кожному випуску «Кійовського вісника» ми публікували історичні нариси професора Яна Жарина під назвами: «Історія Другої Польської Республіки» та «Від незалежності до сьогодення»].
У липні (зазвичай найтепліший місяць у Польщі) у Варшаві відбулися чергові, 10-ті Зустрічі польської діаспори з сучасною історією, у не менш теплій атмосфері.
Проєкт, організований Польським інститутом національної пам’яті в рамках Програми польської діаспори Управління народної освіти, адресований переважно вчителям польської мови та історії за кордоном у польських школах, класах та навчальних закладах.
Цьогорічну зустріч відвідали вчителі з чотирьох континентів та 16 країн, зокрема США, Канади, Франції, Тунісу, Австралії, Нідерландів, Бельгії, Німеччини та Ірландії. Найбільша кількість учасників була з польської педагогічної спільноти в Україні. Вони представляли різні регіони та міста, зокрема Київ, Житомир, Харків, Маріуполь, Львів, Старобільськ та Бородянку.
Ініціатором та координатором програми був Анджей Завістовський, директор Управління народної освіти IPN, та Ольга Тумінська, координаторка проекту.
Головна мета курсу — надати змістовну та методологічну підтримку викладанню сучасної історії через серію лекцій з найважливіших та актуальних тем польської історії 20-го століття. Це допоможе зрозуміти сьогодення, розвинути відповідну систему цінностей, як патріотичних, так і історичних, а також увічнити жертви, які принесла Польща, та пам'ять про героїв.
В архівній майстерні Інституту національної пам'яті
Курс безкоштовний, а індивідуальний набір учасників здійснюється організаторами, що запобігає присутності випадкових людей.
Перша зустріч з організаторами та учасниками відбулася на Центральному вокзалі Варшави, де після привітання гості запросили нас сісти на автобуси, які вирушили до прекрасного, тихого містечка поблизу Варшави, Констанцін-Єзьорна.
Проживання в тихому, елегантному готелі з прекрасним садом одразу створило чудову атмосферу, що дозволило нам зняти втому від довгої дороги. А ввечері пані Ольга запросила всіх слухачів на затишну веранду для спільної зустрічі та спілкування.
Понеділок – перший день занять розпочався з урочистого відкриття проєкту за участю директора Інституту національної пам’яті Анджея Завістовського та представника Сенату Республіки Польща Яна Жарина, видатного експерта з сучасної польської історії.
А ще були лекції, які проходили щодня з 9 ранку до 18 вечора, звісно, з перервами на каву, під час яких відбувалися жваві розмови з кожним лектором. Кожен учасник міг поставити запитання, і треба визнати, що ухильних відповідей не було.
Лекції охоплювали найважливіші теми, що стосуються історії Польщі 1918–1989 років, та основні аспекти сучасної історії Польщі (д-р Мацей Коркуш).
З нагоди 1050-річчя хрещення Польщі А. Завістовський виголосив особливо захопливу лекцію на тему «12 церковних діячів, зафіксованих в польській історії». Значний інтерес викликали теми, пов’язані з подіями в Польщі під час Першої та Другої світових воєн.
Надзвичайно цікаві та пізнавальні лекції були присвячені часам німецької та радянської окупації та репресіям, які чинили німецькі та радянські окупанти проти поляків та представників інших національностей, що проживали тут.
Окремою темою була інформація про феномен Польської підпільної держави (зокрема «проклятих солдатів»), польський уряд у вигнанні та Варшавське повстання. Були представлені цікаві історичні факти та аналіз діяльності польського незалежницького підпілля після 1944 року.
Також у нас була лекція про «антипольські акції» ОУН УПА у 1943 році.
Звісно, серія з історії була б неповною без лекцій про комуністичну окупацію Польщі. Насамперед, інформація про події 28 червня 1956 року, які стали відомими як Познанський червень, та про аварії та різанину грудня 1970 року в Гданську. Ми прослухали сенсаційну лекцію про рух «Солідарність» та його лідерів, яку представили в абсолютно новому та несподіваному світлі. Після лекції ми вирушили до архіву Інституту національної пам’яті (ІНП), де співробітники організували для нас шокуючий візит до Раковицької в’язниці, місця ув’язнення багатьох польських патріотів та борців за незалежність, про що блискуче розповів Яцек Павлович. Варто додати, що більшість лекцій доповнювалися відвідуванням тематично пов’язаних музеїв.
Серед них нам показали Музей павільйону X Варшавської цитаделі, де також була представлена особливо вражаюча виставка, присвячена візиту Юзефа Пілсудського туди в 1900 році, а також виставка «Сибіряки 1940-1956», присвячена мученицькій смерті поляків на Сході під час Другої світової війни, а також мученицькій смерті мешканців східних територій Другої Польської Республіки, яких масово депортували вглиб Радянського Союзу. Ми відвідали Катинський музей у Варшаві, де поряд з експонатами та документами, що ілюструють жахливу трагедію, нам представили мультимедійну виставку, що складалася з фотографій убитих там польських офіцерів. Ми відвідали Треблінку, нацистський концентраційний табір, де машина смерті щодня знищувала 16 000 людей, і де Януш Корчак пожертвував власним життям разом із 200 дітьми з дитячого будинку, який перебував під його опікою.
Презентація Польської суботньої школи у Спілці поляків України
Не менш цікавими були покази історичних фільмів, таких як «Miasto 44» – польський блокбастер про Варшавське повстання режисера Яна Корнаса, та «Zapora» – фільм про одного з найстійкіших командирів польського незалежницького підпілля, Мовчазного Невидимого – майора Ієроніма Декутовського, режисера Конрада Старчевського, з яким ми мали можливість поспілкуватися після перегляду.
Звісно, нам також забезпечили туристичні атракції. Наприклад, неймовірно динамічна та цікава історична пригода під назвою «Мультикультурне Підляшшя» блискуче розпочалася з поїздки на кінний завод у Янові Підляському, де з давніх часів (і донині) розводять чудових арабських коней.
Далі дорога привела нас до Дрогичина з його прекрасними церквами, православними церквами та історичними місцями, що вшановують опір нацистським окупантам. А потім ми дісталися до Супрасля з його православними церквами, Музеєм ікон та надзвичайною дерев'яною архітектурою.
Ми відвідали татарську мечеть у Богоніках, синагогу в Тикоціні та залізничний музей у Чижеві. Наше перебування в Музей дитячих років примаса тисячоліття у селі Зузела – місце народження кардинала Стефан Вишинський досі зберігаючи неповторну атмосферу тих часів.
Після Супрасля на нас чекав Білосток. Місто, в яке просто неможливо не закохатися. Його знаменитий Підляський Версаль – палацово-парковий комплекс Браницьких – шедевр мистецтва та архітектури, гідний найвищого захоплення, з вишуканим, помпезним парком з фонтанами, променадами та вишуканими бароковими скульптурами.
Ми відвідали чудові церкви та центр міста, прикрашений пам'ятниками видатним полякам, маршалу Юзефу Пілсудському та блаженному Єжи Попелушку.
А тим часом лекції. Дозвольте мені наголосити на безпрецедентній раціональності організаторів у підготовці програми курсу. Теоретичні заняття завжди супроводжувалися майстер-класами та іграми, які дозволяли нам одразу після лекцій застосовувати на практиці знання, отримані за допомогою спеціальних тематичних вправ та завдань.
Під час Оксфордського дебатного турніру
На особливу увагу заслуговують так звані Оксфордські дебати, оскільки для більшої частини аудиторії вони були новинкою. Їхня мета — обговорення тези, викладеної в темі, за участю як опонентів, так і захисників. Вони вимагають ретельної підготовки, глибоких знань та вміння поводитися толерантно з обох сторін, відповідно до прийнятих правил дискусії. Під час захисту власної точки зору образи чи висміювання опонентів суворо заборонені. Впевнений, що кожен викладач впроваджуватиме дебати в такому форматі у свою роботу зі студентами у своєму навчальному закладі.
Також було багато розваг. Представники відомого ансамблю пісні та танцю «Мазовше» завітали до викладачів. Чудового літнього вечора вони запропонували нам зразок своїх танцювальних майстер-класів, продемонструвавши найважливіші елементи польських народних танців: краков’як, оберек та куяв’як. Вони також влаштували чудове шоу польських народних пісень, де кожен учасник міг не лише співати в хорі, а й індивідуально продемонструвати свої таланти.
Семінар включав практичні заняття з використанням історичних настільних ігор для викладання історії дітям та молоді. Усі учасники отримали примірники цих ігор, підручники та спеціалізовані матеріали для вивчення історії Польщі.
Що ми робили після лекцій?
Було проведено численні зустрічі та обговорення методологій та проблем викладання польської мови за кордоном. Ми обговорювали, як поляки живуть і працюють в інших країнах, і як їм вдається зберегти свою культуру, традиції та мову.
Після завершення курсу відбулося урочисте зібрання, де кожен мав можливість поділитися тим, що їм найбільше запам'яталося з програми та чому. Учасники також отримали спеціальні сертифікати, видані Інститутом національної пам'яті.
Арсеніуш МІЛЕВСЬКИЙ
INF: DK
